Чеський великдень

Найсвітліше та найбільше християнське свято це Великдень. Христове Воскресіння - дуже давнє та знаменне свято богослужбового року. Великдень святкується на честь воскресіння Ісуса Христа, на честь перемоги життя над смертю. Великдень святкують всі віруючі християни світу, в усіх країнах світу. Тому святкування в різних країнах має певні особливості. В наш час в містах це свято втрачає свій релігійний сенс та набуває контури світського свята, але в селах та регіонах з сильними народними традиціями, наприклад, в Моравії, традицій святкування Великодня дотримуються до сих пір.

Самим великоднім святам передує «Великий» або «Страсний тиждень», який нагадує нам про пік життя Ісуса - його смерть та воскресіння. Окремі дні Страсного тижня мають власні імена - Попільна середа, Зелений четвер, Велика п'ятниця та Біла субота. Згідно католицької традиції, в четвер, напередодні Великодня, в останній раз дзвонять церковні дзвони - в народі існує повір'я, що потім вони відлітають в Рим до Святого Престолу.

Великдень святкується в Чехії протягом двох днів - в неділю та понеділок. Великодня неділя проходить з радістю та веселощами в знак воскресіння Ісуса Христа. В церквах відбуваються церемоніальні богослужіння, освячуються великодні страви (Великодній агнець, паска, яйця, хліб та вино), а вдома всіх очікує бенкет. На столі з'являється м'ясо, особливо популярні страви з січеного м'яса в поєднанні з яйцями або різними начинками та сумішами. Найчастіше готують ягнятину.

Великодній понеділок вже не є днем, з яким пов'язане будь-яке християнське святкування. Це день веселощів та народних традицій, коли чоловіки ходять символічно шмагати дівчат та жінок «помлазкою» (сплетені в косу вербові прутики зі стрічками на кінці), щоб вони цілий рік були здоровими та веселими. Дівчата, в свою чергу, обливають хлопців водою. Чоловікам краще не гуляти в великодній понеділок по вузьких вуличках чеських міст без парасольки.

В Чехії, «Помлазка», великодній агнець та паска є головними символами Великодня.

ВЕЛИКОДНІ ФАРБОВАНІ ЯЙЦЯ

Яйце, в дохристиянські часи, вважалося символом родючості, життя та воскресіння. Споживання яєць в період Великодня також пов'язано з постом, протягом якого люди крім м'ясних та молочних продуктів не їли яйця. Фарбовані яйця служать жінкам та дівчатам під час Великодня в якості нагороди колядника (за символічне биття «помлазкою»). Під час фарбування яєць дуже часто використовувався червоний колір. Від червоного кольору також походить слово «красліце» (прик. пер. - чеське слово, яке виражає великоднє яйце). Червоне великоднє яйце дівчина зберігала для хлопця, в якого вона була таємно закохана.

ПОМЛАЗКА

Слово «помлазка», ймовірно, походить від чеського слова «помладить» (прик. пер. - омолодити) та хльостання дівчат символізує передачу свіжості та гнучкості, сили та здоров'я молодого весняного пруту. Найперша згадка про «помлазку» належить до 14 сторіччя, з пам'яті празького проповідника Конрада Вальдхаузера, який описав «помлазку» в Великодній проповіді. Це один з символів свят Весни, названих в сьогоднішні дні Великоднем. Мова йде про сплетений пучок вербових прутів, який на тонкому кінці прикрашений кольоровими стрічками. Найнезвичайніша традиція, яка до сих пір підтримується навіть в великих чеських мегаполісах, відбувається в великодній понеділок. Чеські чоловіки ходять з так званими «помлазками» - сплетеними в косу вербовими прутиками зі стрічками на кінці. Згідно традиції чоловіки повинні самі сплести батіг з гілок верби. Але в сучасному світі все продається, тому й батоги в наші дні частіше купують в магазинах. Чоловіки ходять вулицями та легенько шмагають дівчат прутиками. Коріння цієї традиції тягнуться ще з язичницьких часів. Тепер, скоріше, ніхто й не в курсі, в чому її суть. Етнографи вважають, що великоднє «шмагання» допомагає жінкам залишатись молодими та гарними, оскільки їм передається сила та свіжість молодої гілки. Правда, більшість жительок Чехії не вірять в ефективність такого засобу та намагаються залишитись в понеділок вдома. Втім, дівчина може спробувати відкупитись від носіїв «оздоровчих різок» великодніми яйцями, солодощами та спиртним.

ОБЛИВАННЯ ДІВЧАТ ВОДОЮ

Мається на увазі обливання дівчат в великодній понеділок (Світлий понеділок). Спочатку це була, ймовірно, форма язичницького благословення, пізніше це перетворилось в жартівливу кару за жадібність та неохоту подарувати колядникам фарбовані яйця або інші подарунки. Обливання водою належить до церемоніальних звичаїв, головним чином в слов'янських країнах.

ВЕЛИКОДНЄ ЯГНЯ

Сьогоднішнє «солодке» ягня замінило в 19 сторіччі традиційне смажене ягня. Це один з найдавніших християнських символів. Він представляє розп'ятого та воскреслого Христа. В Біблії написано, що смажене ягня є обрядовою стравою перед відходом Євреїв з Єгипту.

Великоднє ягня печеться у вигляді лежачого ягнятка. Його готують з солодкого тіста, в якому іноді зустрічаються солодкі шматочки мармеладу або сухофруктів. В деяких випадках ягня покривають глазур'ю з шоколаду або помадкою для посилення його солодкого смаку.

ТРІСКАЧКА

В тихий пісний час перед Великоднем (з полудня Зеленого четверга до Білої суботи) звучали «дерев'яні дзвоники» - тарахкотіння та постукування. Цей звук замінював дзвін дзвонів, які в той час «Відлетіли до Риму» та служив для скликання людей до богослужіння. Хлопчики ходили по селу від полудня Зеленого четверга до суботи - зранку, в полудень та після обіду, а в Білу п'ятницю о 5 годині ранку, в полудень та о 3 годині дня. В цей час на подвір'ї кожного будинку, гуркочучи люди обходять три рази навколо дому. Останній звук Тріскачки можна почути в той же день ввечері.

Великодня паска

Паска - це кекс, який, як правило, печеться під час Великодня із солодкого дріжджового тіста. Печуть паску традиційно в день Білої суботи. Найдавніші рецепти для паски належать до 15 та початку 16 сторіччя, деякі були призначені тільки для Великодня та інші для повсякденного життя. В тісто ще не додавали цукор, тому що на той час він ще не був досить розповсюджений та був дуже дорогий, тому у тісто додавали тільки солодкі вершки. Крім того додавали біле борошно, дріжджі, яйця та спеції (згадуються шафран та гвоздика), в заможних родинах також додавали солодкий сир. Крім бенкету паску використовували в якості ритуальної їжі або подарунка. Її завжди нарізають навхрест - в пам'ять про Ісуса на хресті.

ВЕЛИКОДНЯ ЗАПІКАНКА

Великодню запіканку називають також «головкою», тому що в минулому до неї додавали м'ясо з вареної телячої голови. Великодню запіканку готовили звичайно з білого м'яса (окрім курячого також вживали, наприклад, ягнятину або кролятину). Іноді додавали свинину та свинячу грудку. Великодня запіканка традиційно подається на вечерю в Білу суботу. Склад начинки кожного регіону відрізняється від іншого. Але вона завжди має містити зелені трави, які символізують весну. Якщо Ви хочете відчути смак чеської Весни в Білу суботу, спробуйте наш рецепт. Якщо у Вас немає свіжої кропиви, то можна купити сушену кропиву в аптеках, намочити її в теплій воді, додати зелень петрушки або листовий шпинат.

НЕОБХІДНО:

7 черствих булочок, нарізаних кубиками
200 мл молока
6 яєць, жовтки та білки окремо
400 г вареного та копченого м'яса, нарізаних кубиками
30 г розтопленого масла + ще трішки для змазування форми для випічки
2 жмені нарізаної кропиви
1 ложка нарізаної цибулі-трибульки
1 ложка нарізаної петрушки + трішки для прикраси
½ ложки пекарського порошку
сіль, перець, мускатний горіх

1. В велику миску насипати сухарики, залити молоком, щоб просочились. Потім злегка вижати, молоко, яке залишилось вилити, булочки ретельно перемішати із збитими жовтками, м'ясом, розтопленим вершковим маслом, кропивою, цибулею-трибулькою, петрушкою та пекарським порошком. Суміш заправити сіллю, перцем та мускатним горіхом.

2. Розігріти духову шафу до 200 °C. Форму для випікання змазати вершковим маслом. Білки збити до стійкої піни та ретельно вмішати в суміш. Налити суміш у форму для випікання та випікати приблизно пів години. Перед подачею посипати цибулею-трибулькою, подається з квашеним огірком.

Порада: Класичні рецепти великодньої запіканки можуть бути з трьох видів м'яса: копчену свинину, яловичину та птицю - варити так, щоб м'ясо стало м'яке та дрібно порізати. Бульйоном можна замінити молоко, в якому замочуються булочки.

МАРКЕТИНГ І ВЕЛИКОДЕНЬ

Великодній заєць

Історія цього святкового героя приводить нас в дохристиянську Німеччину, коли люди ще поклонялися язичницьким богам. Особливою повагою користувалась тоді Еостра, богиня ранньої зорі, родючості та весни. Зайці помагали розносити Еострі світильники. Саме ці вухасті тваринки як найбільш плодючі тварини стали символом цього свята. Але оскільки кури не здатні нести казково гарні яйця, німці вигадали для себе нового героя - кролика або зайця. Перша згадка про казкових зайцяів з'явилося в розповіді, яка була опублікована у 1680 році. Великодня казка оповідає про те, що саме заєць ховає в своєму гнізді різнокольорові яйця з шоколаду. Особливо популярними «великодні зайці» стали в 19 сторіччі, скоріш за все це було пов'язано з підвищенням продажу кондитерських виробів. Це пояснили наступними «маркетинговим» висловом: «Заєць на весні дає життя маленьким зайченяткам, відповідно він є символом нового життя».

Все це призвело до того, що, згідно статистики Національної асоціації кондитерських виробників США, Великдень зайняв друге місце серед свят, протягом яких люди з'їли найбільшу кількість кондитерських виробів (перше місце зайняв Хеллоуін). В великодній сезон 2011 року тільки американці споживали 3,2 мільярди кг кондитерських виробів. В 2012 році вони витратили майже 2,1 мільярди доларів на великодні цукерки. В теперішній час виробляється 90 мільйонів шоколадних зайців.

Але це ще не все - американці (і це розповсюджується в інших країнах) з 1930-х років в великодній період споживають Маршмеллоу (м'які цукерки, які виробляються з цукру та желатину) та «джеллі бінс» (різнокольорові цукерки у формі квасолі). Американці споживають в великодній період 16 мільярдів штук «джеллі бінс» (хтось підрахував, що, якщо б їх всіх поклали в ряд, вони б обмотали земну кулю тричі).

Хочете дізнатіся докладніше?